- прожитковий
- -а, -е.Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий корм. Прожиткова норма.••
Прожитко́вий мі́німум — див. мі́німум.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Прожитко́вий мі́німум — див. мі́німум.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прожитковий — [прожиетко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
прожитковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
прожитковий мінімум — показник обсягу і структури споживання основних матеріальних благ та послуг на мінімально допустимому рівні, що забезпечує підтримування активного фізичного стану різних соціально демографічних груп населення … Термінологічний словник з економіки праці
державні соціальні гарантії — установлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, установлені законами та іншими нормативно правовими актами, які забезпечують рівень життя … Словник бюджетної термінології